1. Властивість ґрунту, снігу, болота тощо не витримувати ваги, поглинати предмети, що на них потрапляють; здатність чогось бути топким.
2. (переносне) Невизначеність, нестійкість, несталість (про думки, погляди, становища).
топкість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |