Значення
-
Властивість ґрунту, снігу, болота тощо не витримувати ваги, поглинати предмети, що на них потрапляють; здатність чогось бути топким.
-
(переносне) Невизначеність, нестійкість, несталість (про думки, погляди, становища).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. топкість, р. топкості, д. топкості, з. топкість, о. топкістю, м. топкості, к. топкосте