Значення
-
Рідкісний лісовий масив, де переважають тополі; тополевий гай або ділянка лісу з тополями.
-
Місцевість, засаджена тополями; алея, парк або смуга насадження з цих дерев.
-
(У спеціальному, переважно історичному контексті) Місце, де ростуть дикі тополі або верби, часто пов’язане з певною місцевою назвою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. топільник, р. топільника, д. топільникові, з. топільник, о. топільником, м. топільникові, к. топільнику