топчучи

[topt͡ʃut͡ʃɪ] Дієприслівник

Буква:Т

Значення

  1. Дієприслівник від дієслова “топтати“, що означає різко наступаючи, притискати ногами до землі, м’яти, руйнувати що-небудь.

  2. Переносно — принижуючи, жорстоко підкоряти, приборкувати когось або групу людей.

  3. У значенні інтенсивної, настирливої ходи туди-сюди, перебування десь (розмовне).

Більше записів