топ

Значення

1. Верхня частина чогось, найвища точка або поверхня предмета, гори тощо; верхівка, вершина.

2. Коротка закріплена або пристосована для носіння спідня білизна, що покриває тулуб (наприклад, майка, футболка, боді).

3. Найвищий ступінь успіху, популярності, розвитку; перше місце в рейтингу, переліку найкращих.

4. (У спорті, перен.) Найсильніший удар зверху вниз у волейболі, бадмінтоні тощо; також про атакувальну дію з висоти в інших видах спорту.

5. (Музика) Верхній, високий регістр звучання; високі частоти в тембрі інструменту або звуковідтворювальної апаратури.

6. (Морська справа) Верхня частина вертикальної рангоутної щогли на судні.

Правопис та відмінювання