тонування

1. Дія за значенням дієслова “тонувати“; нанесення тонкого шару кольору, напівпрозорої фарби або спеціального засобу на поверхню для надання їй певного відтінку, зміни кольору або захисту (наприклад: тонування скла, тонування волосся, тонування автомобіля).

2. У фотографії та кінематографії — процес обробки світлочутливого матеріалу (плівки, фотопаперу) у спеціальному розчині (тонері) для зміни кольору зображення, його відтінку або для підвищення збереженості.

3. У живопису та графіці — техніка накладання дуже прозорих, ледь помітних шариків фарби один на один для досягнення плавних переходів кольору, тонкої гри відтінків і напівтонів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |