тонкий
[tonkɪj] Прикметник
Значення
-
Невеликий за товщиною, об’ємом або діаметром; супротивний до товстого.
-
Дрібний, розсипчастий (про ґрунт, пісок тощо).
-
Схудлий, невисокий на зріст, з вузькими кістками; тендітний.
-
Про матерію, тканину: легкий, прозорий, ажурний.
-
Про звук, голос: високий за тоном, дзвінкий, але негучний.
-
Про нюх, слух, зір тощо: здатний розрізняти найменші відтінки, дуже чутливий.
-
Про розум, інтелект: гострий, проникливий, спритний.
-
Про почуття, ставлення: вмілий, тактовний, витончений.
-
Про різницю, відмінність: незначний, ледве помітний, детальний.
-
Про їжу, напій: що має слабку концентрацію, ненасичений; легкий.
Правопис та відмінювання
н. тонкий, р. тонкого, д. тонкому, з. тонкого, о. тонким, м. тонкім