тонкий

[tonkɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Невеликий за товщиною, об’ємом або діаметром; супротивний до товстого.

  2. Дрібний, розсипчастий (про ґрунт, пісок тощо).

  3. Схудлий, невисокий на зріст, з вузькими кістками; тендітний.

  4. Про матерію, тканину: легкий, прозорий, ажурний.

  5. Про звук, голос: високий за тоном, дзвінкий, але негучний.

  6. Про нюх, слух, зір тощо: здатний розрізняти найменші відтінки, дуже чутливий.

  7. Про розум, інтелект: гострий, проникливий, спритний.

  8. Про почуття, ставлення: вмілий, тактовний, витончений.

  9. Про різницю, відмінність: незначний, ледве помітний, детальний.

  10. Про їжу, напій: що має слабку концентрацію, ненасичений; легкий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тонкий, р. тонкого, д. тонкому, з. тонкого, о. тонким, м. тонкім

Більше записів