1. (Про людину) Який має тонкі, витончені риси обличчя.
2. (Переносно) Надзвичайно чутливий, вразливий, здатний відчувати найменші відтінки почуттів або сприймати тонкі явища.
тонковидий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови