тонкотілий БукваТ 1. Який має тонке, струнке тіло; стрункий, тонкобудовий (про людину, тварину). 2. Який має тонкі стінки (про посуд, виріб тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←повезенийнедержання→