1. Який має тонкий, нещільний покрив або оболонку.
2. У ботаніці: про насіння, плоди тощо — що має тонку, ніжну шкірку або лушпиння.
тонкопокритий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який має тонкий, нещільний покрив або оболонку.
2. У ботаніці: про насіння, плоди тощо — що має тонку, ніжну шкірку або лушпиння.
Відсутні