тонкопокритий
[tonkopokrɪtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має тонкий, нещільний покрив або оболонку.
-
У ботаніці: про насіння, плоди тощо — що має тонку, ніжну шкірку або лушпиння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тонкопокритий, р. тонкопокритого, д. тонкопокритому, з. тонкопокритого, о. тонкопокритим, м. тонкопокритім