Древослів

Словник Української Мови

тонікальний

[tonikɑlʲnɪj] Іменник

Буква:Т

Значення

(муз.) Пов’язаний з тонікою, що стосується тоніки; основний, головний (про акорд, лад тощо).
(лінгв.) Пов’язаний з тонічним наголосом, що характеризується музичним (тонічним) наголосом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тонікальний, р. тонікального, д. тонікальному, з. тонікального, о. тонікальним, м. тонікальнім, к. тонікальний

Більше записів