тонетика

[tonɛtɪkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Розділ фонетики, що вивчає тони, їхні характеристики, функції та варіації в мовах, де тон виконує смислорозрізнювальну роль (тонові мови).

  2. Сукупність тонів та їхня організація в конкретній мові або діалекті як її системна характеристика.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тонетика, р. тонетики, д. тонетиці, з. тонетику, о. тонетикою, м. тонетиці, к. тонетико

Більше записів