тоненький

1. Зменшувально-пестливе від прикметника «тонкий»; що має невелику товщину, об’єм або малу щільність.

2. Про звук, голос: високий, ніжний, негучний, ледь чутний.

3. Про людину або частину тіла: стрункий, тендітний, витончений.

4. Перен. Легкий, майже непомітний (наприклад, про смужку, димок).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |