1. Українське прізвище, утворене від слова «токар».
2. (заст., діал.) Син токаря; учень токаря, помічник токаря.
токаренко
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Українське прізвище, утворене від слова «токар».
2. (заст., діал.) Син токаря; учень токаря, помічник токаря.
Відсутні