Древослів

Словник Української Мови

токар

[tokɑr] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Фахівець робітничої професії, який обробляє метали, дерево, пластмасу тощо на токарному верстаті шляхом зняття зайвого матеріалу (стружки) для виготовлення деталей обертання.

  2. Робітник, який займається токарною справою, тобто точінням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. токар, р. токаря, д. токареві, з. токаря, о. токарем, м. токареві, к. токарю

Більше записів