Тлумачення із “Словника української мови”* ТОК А Н , у, ч., діал. Мамалиґа. Час від часу він кидає у воду токан з кукурудзяної муки і чекає (Томч., Закарп. опов., 1953, 196); Сіли за стіл вечеряти . Іван узяв ложку , набрав токану ( Літ . Укр., 28.IV 1970, 1).
токан
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |