то

1. Вказівний займенник середнього роду однини, що вживається для позначення предмета, явища або поняття, віддаленого в просторі, часі або мовленні (протиставляється займеннику «це»); відповідає на питання «що?».

2. Сполучник, що вживається для зв’язку однорідних членів речення або частин складного речення, виражаючи перелік, чергування або вказівку на наслідок.

3. Частка, що вживається для надання мовленню емоційного забарвлення (підсилення, вираження сумніву, іронії тощо) або для оформлення стійких зворотів та сполучників (наприклад, «то є», «то б то», «так то»).

Приклади вживання слова

то

Відсутні