Значення
-
Сполучник, що вживається для вираження наслідкових відносин між частинами складного речення або вводить висновок, відповідає значенням «отже», «тоді», «у такому разі».
-
Частка, що вживається в розмовному мовленні для підсилення виразу очевидності, логічності наслідку або для надання відтінку необхідності, неминучості дії, часто у сполученні з часткою «і» («то й і»), відповідає значенням «справді», «так і», «як і».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. то ї, р. то й, д. то ям, з. то ї, о. то ями, м. то ях, к. то ї