Сполучник, що вживається для вираження наслідкових відносин між частинами складного речення або вводить висновок, відповідає значенням «отже», «тоді», «у такому разі».
Частка, що вживається в розмовному мовленні для підсилення виразу очевидності, логічності наслідку або для надання відтінку необхідності, неминучості дії, часто у сполученні з часткою «і» («то й і»), відповідає значенням «справді», «так і», «як і».