1. Розрізатися, розтинатися, розколюватися (про предмети, матеріали).
2. Розширятися, розкриватися, розпадатися на частини (про тріщини, щілини, рани).
3. Перен. Напрягати сили, докладати зусиль для досягнення чогось; прагнути, намагатися.
Словник Української Мови
Буква
1. Розрізатися, розтинатися, розколюватися (про предмети, матеріали).
2. Розширятися, розкриватися, розпадатися на частини (про тріщини, щілини, рани).
3. Перен. Напрягати сили, докладати зусиль для досягнення чогось; прагнути, намагатися.