1. (у філософії, особливо в концепції Миколи Федорова) Вічний, незнищенний запас життєвих зародків, первісних частинок або атомів, з яких відбувається безперервне творення і відновлення життя в універсумі; основа буття, що забезпечує безсмертя й воскресіння.
2. (переносно, книжн.) Щось дуже дрібне, крихітне, ледь помітне; часто стосується початкових, зародкових форм існування або мізерних проявів чогось.