Значення
-
(у філософії, особливо в концепції Миколи Федорова) Вічний, незнищенний запас життєвих зародків, первісних частинок або атомів, з яких відбувається безперервне творення і відновлення життя в універсумі; основа буття, що забезпечує безсмертя й воскресіння.
-
(переносно, книжн.) Щось дуже дрібне, крихітне, ледь помітне; часто стосується початкових, зародкових форм існування або мізерних проявів чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тління, р. тлінь, д. тлінням, з. тління, о. тліннями, м. тліннях, к. тління