тхорик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “тхір” — невеликий хижий ссавець родини мустелових з видовженим гнучким тілом, відомий своїм різким запахом.

2. Розмовне звернення або прізвисько до людини, часто дитини, що вказує на спритність, рухливість або жвавість.

3. У спортивному жаргоні — прізвисько або неофіційна назва спортсмена чи команди, що асоціюється з швидкістю, маневреністю та агресивною грою (наприклад, у футболі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |