Значення
-
Чоловіче особове ім’я латинського походження (лат. Titus).
-
Історична особа: римський імператор (79–81 рр. н.е.) з династії Флавіїв, відомий завершенням будівництва Колізею та поводженням під час виверження Везувію.
-
У християнській традиції — один з учнів (апостолів) Павла, адресат «Послання до Тита» у Новому Завіті, якому доручалося керівництво християнською громадою на Криті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тітус, р. тітуса, д. тітусові, з. тітуса, о. тітусом, м. тітусі, к. тітусе