Значення
-
Тіоацеталь — органічна сполука, похідна ацеталю, в якій один або оба атоми кисню заміщені на атом сірки; утворюється при взаємодії альдегідів або кетонів з тіолами (меркаптанами) і є аналогом ацеталю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тіоацеталь, р. тіоацеталі, д. тіоацеталі, з. тіоацеталь, о. тіоацеталлю, м. тіоацеталі, к. тіоацетале