1. (від власної назви «Тін») Стосовний до Тіна, пов’язаний з ним; властивий Тіну.
2. (від власної назви «Тіна») Стосовний до Тіни, пов’язаний з нею; властивий Тіні.
тінний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови