тінник

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.

2. (заст., діал.) Тінисте місце, гущавина, де панує тінь; затишне, укрите від сонця місце під деревами.

3. (переносно, рідко) Таємне, приховане від очей місце; схованка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |