тім'я

[tim'jɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Верхня частина голови людини або тварини між лобовою, потиличною та скроневими кістками; маківка.

  2. У поетичній мові — верхівка, вершина чогось (наприклад, гори, дерева).

  3. У техніці — верхня, часто пласка частина деяких предметів (наприклад, голки, цвяха).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тім'я, р. тімені, д. тімені, з. тім'я, о. тіменем, м. тімені, к. тім'я

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів