тікач

1. Той, хто тікає, утікає від кого-небудь або від чого-небудь; утікач.

2. Військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину або місце служби; дезертир.

3. Засуджений, який ухиляється від відбування покарання або втік із місця позбавлення волі.

4. Той, хто рятується втечею від небезпеки, переслідування, несприятливих обставин (наприклад, від війни, голоду, репресій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |