Значення
-
Той, хто тікає, утікає від кого-небудь або від чого-небудь; утікач.
-
Військовослужбовець, який самовільно залишив військову частину або місце служби; дезертир.
-
Засуджений, який ухиляється від відбування покарання або втік із місця позбавлення волі.
-
Той, хто рятується втечею від небезпеки, переслідування, несприятливих обставин (наприклад, від війни, голоду, репресій).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тікач, р. тікача, д. тікачеві, з. тікач, о. тікачем, м. тікачеві, к. тікачу