тібетець

[tibɛtɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Представник народу, що становить основне населення Тибету, історичної області в Центральній Азії, а також етнічної групи в Китаї, Непалі, Індії та Бутані.

  2. Мешканець або уродженець Тибету.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тібетець, р. тібетця, д. тібетцеві, з. тібетця, о. тібетцем, м. тібетцеві, к. тібетцю

Більше записів