тіазол

1. П’ятичленний гетероциклічний ароматичний органічний сполука, що містить в кільці один атом сірки та один атом азоту; є основою для численних біологічно активних речовин і лікарських засобів.

2. Клас лікарських засобів або хімічних сполук, похідних від тіазолу, що застосовуються в медицині (наприклад, як протизапальні, протимікробні або діуретичні препарати).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |