1. (Тіан) — власна назва китайського філософського поняття (кит. 天), що позначає Небо як верховне божество, першопричину та моральний принцип у давньокитайській релігії та конфуціанстві.
2. (Тіан) — власна назва китайського прізвища (кит. 田).
тіан
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |