Властивість тексту, мовлення або викладу, що полягає в стислому, лаконічному формулюванні основних думок, положень або висновків без їх детального розгортання та аргументації.
У літературознавстві та риториці — стильова особливість твору або виступу, яка характеризується переважанням афористичних, узагальнених тверджень (тезисів) над розгорнутими описовими або аргументативними елементами.