тезоіменитий
[tɛzoimɛnɪtɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має однакове ім’я з кимсь; що збігається за іменем.
-
Який носить те саме ім’я, що й інша особа; тезка.
-
Уживається як складовий елемент у складних власних назвах на означення свят на честь певної особи, що має те саме ім’я (наприклад, тезоіменитий святий).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тезоіменитий, р. тезоіменитого, д. тезоіменитому, з. тезоіменитого, о. тезоіменитим, м. тезоіменитім