тейя

1. У давньогрецькій міфології — одна з титанід, дочка Урана (Неба) та Геї (Землі), дружина Гіперіона, мати Геліоса (Сонця), Селени (Місяця) та Еос (Зорі); уособлення божественного сяйва.

2. У планетології — гіпотетична протопланета, яка, за однією з наукових теорій, зіткнулася з ранньою Землею, що призвело до утворення Місяця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |