тейн

1. (від англ. thane) — у середньовічній Англії та Шотландії — феодал, лицар, що володів землею від короля та носив почесний титул; згодом — представник дрібної знаті.

2. (від англ. Thane) — місто в індійському штаті Махараштра, передмістя Мумбаї.

3. (від англ. Thane) — персонаж творів Дж. Р. Р. Толкіна, зокрема, один з титулів правителів Еребору (Торін I Дубокщит, Торін II Залізощит тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |