1. Члени середньовічного німецького духовно-лицарського ордену, заснованого в Палестині наприкінці XII століття під офіційною назвою “Орден німецьких лицарів Святого Марії в Єрусалимі”, який згодом перемістив свою діяльність до Східної Європи та відіграв значну роль у колонізації та християнізації Прибалтики.
2. У ширшому історичному контексті — німецькі лицарі-хрестоносці, які брали участь у завоюванні земель пруссів, литовців, поляків та слов’ян, а також представники німецької феодальної знаті, що осідали на цих землях.
3. У переносному значенні — символ німецької експансії на схід (Drang nach Osten), агресивного загарбництва та чужинського панування.