Значення
-
Представник давньогерманського племені, що мешкало на території сучасної Ютландії та узбережжя Північного моря, згадуваного античними авторами.
-
Член середньовічного католицького духовно-лицарського ордену Німецького дому Пресвятої Марії в Єрусалимі (Тевтонського ордену), заснованого наприкінці XII століття.
-
У переносному значенні — німець, особливо з північних земель; іноді вживається як синонім до слова “німець” з відтінком історичної або літературної стилізації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тевтонець, р. тевтонця, д. тевтонцеві, з. тевтонця, о. тевтонцем, м. тевтонцеві, к. тевтонцю