1. (у давньогрецькій релігії та філософії) жрець, чаклун або пророк, який володів мистецтвом теургії — встановлення прямого контакту з божеством або духами, спілкування з ними та здійснення божественних дій через магічні ритуали.
2. (у ширшому, переносному значенні) особа, яка володіє винятковим духовним впливом або творчою силою, здатною трансформувати реальність; творець, що наближається до ролі демиурга.