Значення
-
(у давньогрецькій релігії та філософії) жрець, чаклун або пророк, який володів мистецтвом теургії — встановлення прямого контакту з божеством або духами, спілкування з ними та здійснення божественних дій через магічні ритуали.
-
(у ширшому, переносному значенні) особа, яка володіє винятковим духовним впливом або творчою силою, здатною трансформувати реальність; творець, що наближається до ролі демиурга.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теург, р. теурга, д. теургові, з. теурга, о. теургом, м. теургові, к. теургу