Значення
-
(у хімії, біохімії) такий, що складається з чотирьох однакових або структурно близьких субодиниць (мономерів); що має структуру тетрамера.
-
(у ботаніці) такий, що має чотири пелюстки, чашолистки або інші частини квітки, розташовані в один коло.
-
(у зоології) такий, що має чотиричленну будову; що поділяється на чотири симетричні частини або сегменти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тетрамерний, р. тетрамерного, д. тетрамерному, з. тетрамерний, о. тетрамерним, м. тетрамернім, к. тетрамерний