1. (у музиці) Структурний елемент метричної організації вірша або музики, що складається з чотирьох послідовних хорів (частин, одиниць виміру), утворюючи певну ритмічну модель.
2. (у віршознавстві) Належний до тетрахору; такий, що побудований на основі тетрахору — чотирискладової стопи або метричної одиниці в античній просодії.