тетрахоричний
[tɛtrɑxorɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
(у музиці) Структурний елемент метричної організації вірша або музики, що складається з чотирьох послідовних хорів (частин, одиниць виміру), утворюючи певну ритмічну модель.
-
(у віршознавстві) Належний до тетрахору; такий, що побудований на основі тетрахору — чотирискладової стопи або метричної одиниці в античній просодії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тетрахоричний, р. тетрахоричного, д. тетрахоричному, з. тетрахоричного, о. тетрахоричним, м. тетрахоричнім