1. У музиці: послідовність чотирьох звуків, розташованих за висотою в межах чистої кварти, що становить основу давньогрецької та середньовічної ладової системи.
2. У теорії музики: будь-яка послідовність чотирьох ступенів діатонічного звукоряду, що охоплює інтервал кварти, яка розглядається як структурна одиниця побудови більших ладових структур (наприклад, у західноєвропейській мажоро-мінорній системі).