тетракарбонілкобальтат

[tɛtrɑkɑrbonilkobɑlʲtɑt] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Аніон [Co(CO)₄]⁻ або сполука, що його містить, утворений кобальтом у ступені окиснення -1, координаційно пов’язаним з чотирма карбонільними групами; важливий комплекс у неорганічній та органометалічній хімії, проміжна сполука в процесах, зокрема, гідроформілювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тетракарбонілкобальтат, р. тетракарбонілкобальтату, д. тетракарбонілкобальтатові, з. тетракарбонілкобальтат, о. тетракарбонілкобальтатом, м. тетракарбонілкобальтаті, к. тетракарбонілкобальтате

Більше записів