Значення
-
Тетракарбоніл — загальна назва хімічних сполук, молекула яких містить чотири карбонільні групи (CO), ковалентно зв’язаних з атомом центрального металу, найчастіше в складі комплексного сполуку (наприклад, тетракарбоніл нікелю Ni(CO)₄).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тетракарбоніл, р. тетракарбонілу, д. тетракарбонілові, з. тетракарбоніл, о. тетракарбонілом, м. тетракарбонілі, к. тетракарбоніле