тетраізобутилен

[tɛtrɑizobutɪlɛn] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тетраізобутилен — хімічна сполука, олефін, що є димером ізобутилену; безбарвна рідина, що застосовується в органічному синтезі, зокрема для отримання високооктанових паливних добавок та деяких полімерів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тетраізобутилен, р. тетраізобутилену, д. тетраізобутиленові, з. тетраізобутилен, о. тетраізобутиленом, м. тетраізобутилені, к. тетраізобутилене

Більше записів