тетрафор

1. У метриці античної поезії — стопа, що складається з чотирьох складів, найчастіше чотирискладовий дипірамічний розмір.

2. У архітектурі Стародавньої Греції та Риму — споруда або архітектурний елемент, що має чотири входи або проходи, часто у вигляді чотирифасадного монумента.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |