тетрадецин

Тетрадецин — у хімії: ненасичена вуглеводнева сполука з чотирнадцятьма атомами вуглецю у молекулі, зокрема алкен C₁₄H₂₈.

Тетрадецин — у біохімії та молекулярній біології: рідко вживана назва для позначення поліпептиду або фрагменту білка, що складається з чотирнадцяти амінокислотних залишків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |