тетрадецин

[tɛtrɑdɛt͡sɪn] None

Буква:Т

Значення

  1. Тетрадецин — у хімії: ненасичена вуглеводнева сполука з чотирнадцятьма атомами вуглецю у молекулі, зокрема алкен C₁₄H₂₈.

  2. Тетрадецин — у біохімії та молекулярній біології: рідко вживана назва для позначення поліпептиду або фрагменту білка, що складається з чотирнадцяти амінокислотних залишків.

Більше записів