тетрадецен

1. (хімія) Ненасичена вуглеводнева сполука з чотирнадцятьма атомами вуглецю в молекулі, що містить одну подвійну зв’язок; алкен C₁₄H₂₈.

2. (біохімія) Рідкісна мононенасичена жирна кислота, що містить 14 атомів вуглецю та одну подвійну зв’язок; її ізомером є, зокрема, миристинова кислота.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |