терикон

[tɛrɪkon] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Штучна гора або насип, утворений з порожніх гірських порід (пустої породи), що вилучаються під час видобутку корисних копалин, переважно вугілля, на шахтах або кар’єрах.

  2. Характерний ландшафтний елемент промислових регіонів, зокрема Донбасу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терикон, р. терикона, д. териконові, з. терикон, о. териконом, м. териконі, к. териконе

Більше записів