тертишник

1. Рідкісна назва для пристрою або інструменту, призначеного для тертя, подрібнення або перетирання чогось (наприклад, у кухонному вжитку або ремеслі).

2. У діалектах — людина, яка щось тре, перетирає або займається виготовленням чогось шляхом тертя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |