тертишник

[tɛrtɪʃnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рідкісна назва для пристрою або інструменту, призначеного для тертя, подрібнення або перетирання чогось (наприклад, у кухонному вжитку або ремеслі).

  2. У діалектах — людина, яка щось тре, перетирає або займається виготовленням чогось шляхом тертя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тертишник, р. тертишник, д. тертишник, з. тертишник, о. тертишник, м. тертишник, к. тертишник

Більше записів