терцина

[tɛrt͡sɪnɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Строфа з трьох рядків, у якій перший рядок римується з третім, а середній рядок має риму з першим і третім рядками наступної строфи, що створює ланцюгове римування (aba bcb cdc тощо); характерна для італійської поезії, зокрема «Божественної комедії» Данте.

  2. Твір або фрагмент поезії, написаний такими строфами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терцина, р. терцини, д. терцині, з. терцину, о. терциною, м. терцині, к. терцино

Більше записів