Тлумачення із “Словника української мови”* ТЕРПУЖ О К , жк а , ч. Зменш .-пестл. до терп у г . Сидить [ син ].. під трактористською будкою , терпужком по якійсь залізячці чиркає ( Вол ., Озеро .., 1959, 61); Він жваво скреготів терпужком , обпилюючи затиснуту в лещатах шестірню ( Рад . Укр., 5.IV 1959, 3).
терпужок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |