терпкість

1. Властивість за значенням прикметника “терпкий”; характерний гострий, в’яжучий смак, що відчувається в роті (переважно від незрілих плодів, деяких ліків тощо).

2. Переносно: суворість, різкість, жорсткість у поведінці, характері, висловлюваннях.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |